ЗАПРОШУЄМО НА ІВАНО-ФРАНКІВЩИНУ

Мов шоломи казкових велетнів, підпирають небосхил гірські вершини. Срібно видзвонюють швидкоплинні потоки і, вирвавшись з тіснин, розливаються на рівнині широкими плесами. Таємниче шумлять погойдувані вітром стрункі карпатські красуні-смереки, наповнюючи повітря цілющими запахами живиці. Духмяніють трави, що зеленим килимом укрили піднебесні полонини...

Ви хочете насолодитись тишею та величною красою? Хочете поспілкуватись з гостинними господарями цього краю? Тоді дорога Вам стелиться на Прикарпаття. Кажуть, хто хоч раз побував тут, тому важко забути чарівну красу придністровських долин і зелених гірських верхів. Недаремно у широко відомій пісні "Верховино, світку ти наш", мелодія якої стала позивними обласного радіо, співається:

Гей, що ми там Поділля край?
Нам полонина - Поділля,
А бори - степ, ялиця - май,
А звіра голос - весілля!

Івано-Франківська область розташована на заході України. Вона межує з Львівською, Тернопільською, Чернівецькою та Закарпатською областями. На крайньому півдні впродовж 50 км межа області є державним кордоном України з Румунією. Межа із Закарпаттям, що проходить по Карпатському хребту, протягом століть, до 1945 року теж була кордоном то з Угорщиною, то з Чехословаччиною.

Область за територією порівняно невелика, але за характером рельєфу належить до числа найбільш мальовничих в Україні. Третину території займають Карпатські гори, а дві третини - передгірська і рівнинна зони. Рівнинна зона знаходиться на північному сході й прилягає до Дністра. Тут знаходиться обласний центр - місто Івано-Франківськ (255 м над рівнем моря). Передгірську частину складають горбисті передгір'я. Гірська частина області зайнята Східними Карпатами, що поділяються на масиви Чорногора, Гринява, Чивчини. Тут же, в Чорногірському хребті, на межі із Закарпаттям підноситься найвища гора України Говерла (2061 м). Кліматичні умови - м'яка зима із середньою температурою -5° С і тепле літо (+ 18° С) - сприяють організації цілорічного відпочинку та лікування. Сніг на схилах Карпат лежить кілька місяців, що важливо для розвитку гірськолижного спорту. Ріки в значній частині швидкоплинні, утворюють каскади й водоспади, що є цінним для водного туризму. Найбільшими річками є оспівані в народній творчості сивий Дністер та швидкоплинний Прут, який бере початок на території області з-під Говерли.

А які ліси на нашому Прикарпатті! Майже половина області вкрита їхнім зеленим килимом. Вважається, що Івано-Франківщина володіє 10 відсотками лісів України. В передгірській зоні переважають листяні ліси, а у горах - хвойні.Тут серед порід переважає ялина, яку місцеві жителі поетично іменують смерекою, смерічкою і увічнюють в назвах оздоровчих закладів, пунктів харчування, музичних колективів.

То правда, що в часи комуністичного владарювання карпатські ліси як найближчі до індустріальних центрів жорстоко і безгосподарно вирубувались. Але чутки про їхнє цілковите знищення є перебільшеними, і зараз лісівники дбайливо відновлюють "зелене золото" Карпат.

В лісових нетрях гуляє вайлуватий вуйко-ведмідь, проноситься прудконога сарна, ґаздують дикі кабани. Державні лісові господарства при наявності заявок від мисливців мають право організовувати полювання на цих звірів, звичайно, в обмежених масштабах. Тут ще можна зустріти рідкісних звірів, про яких майже забула Європа - рись, куницю, горностая...

Частина гірської території області площею 500 кв. км виділена в Карпатський національний природний парк. Він охоплює верхів'я річок Пруту і Чорного Черемошу з Г.Говерлою. То є перший за часом створення національний парк в Україні. Завдання парку - сприяти збереженню ландшафтів, рослинного і тваринного світу, створювати відповідні умови для відпочинку й туризму, ознайомлення з природними багатствами.

Само собою, що маючи такі багатющі можливості, даровані матінкою природою, ми маємо низку відомих курортів. В області є дев'ять курортних місцевостей, діють 11 санаторіїв і 15 санаторіїв-профілакторіїв. Для курортної терапії використовуються кліматичне лікування, мінеральні ванни. Серед курортів - низькогірні Татарів, Яремче і Микуличин Яремчанської міськради, Мислівка і Новий Мізунь Долинського району, Шешори Косівського району, високогірні Ворохта і Яблуниця Яремчанської міськради і бальнео-грязевий передгірний курорт Черче Рогатинського району.

Крім того, Яремче розташоване в надзвичайно мальовничій улоговині між горами на березі Пруту, користується славою туристської столиці Карпат (має понад 40 туристсько-рекреаційних закладів). Ворохта відома як центр зимових видів спорту. Тут є комплекс чотирьох трамплінів, що завдяки штучному покриттю діють цілорічне, лижний стадіон, до якого веде канатна дорога довжиною 1,5 км.

Карпатський регіон України славиться багатством мінеральних вод. Серед мінеральних джерел Івано-Франківщини найбільш відомим є джерело води "Горянка", аналогічної за дією трускавецькій "Нафтусі", в с.Новий Мізунь Долинського району. На його базі діє санаторій-профілакторій "Джерело Прикарпаття". Лікувальні властивості джерела "Буркут" для лікування внутрішніх органів були відомі ще у XIX ст. Тут на лікуванні у 1901 р. перебувала Леся Українка. Для лікування опорно-рухового апарату використовуються торфові грязі і мінеральні води курорту Черче. Перспективними для лікування є води курорту Шешори з високим вмістом органічних речовин та йодо-бромні води в с.Коршів Коломийського району.

Земля прикарпатська оспівана в дазньоруських писемних пам'ятках як осідок східних слов'ян.

В області є п'ять міст, що згадуються в давньоруських літописах. Серед них Тисмениця (1143), Снятин (1158), Тлумач (1213), Коломия (1240). Та найдавнішим є Галич, перша згадка про який відноситься до 898 р.У 1998 році урочисто, на державному рівні відзначилось 1100-річчя княжого града. У святкуванні взяв участь глава держави Президент Л.Кучма. Відомо, що Галич був столицею могутнього Галицького князівства і Галицько-волинської держави. Тут створений Національний заповідник "Давній Галич".

З тих давніх часів землі Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської областей, що ділили спільну долю, мають історичну назву - Галичина. Історія цього краю - століття боротьби за волю, довгої, впертої, з покоління в покоління. Мешканці краю відомі своїм почуттям патріотизму, національною свідомістю. Не випадково саме Прикарпаття дало Україні таких борців як славний ватажок опришків О.Довбуш, один із засновників ЗУНР, ідеолог січового стрілецтва Д.Вітовський, провідник ОУН С.Бандера. Незалежність України 1990-1991рр. була здобута не в останню чергу завдяки масовим діям і високій організованості галичан.

Найбільшим культурним та економічним центром краю є обласний центр Івано-Франківськ (250 тисяч мешканців), історія якого налічує три з половиною сторіччя. Івано-Франківськ (тоді Станиславів) протягом січня-травня 1919 року був столицею Західноукраїнської народної республіки. Тут працював її уряд на чолі з Є.Петрушевичем. У цей час тут побували визначні українські діячі М.Грушевський, В.Винниченко, С.Петлюра, Є.Коновалець.

Ім'я Івана Франка місто носить від 1962 року. Кваліфікованих спеціалістів тут готують навчальні заклади з традиціями: Прикарпатський університет ім.В.Стефаника, Технічний університет нафти і газу. Медична академія, а також молоді Інститут менеджменту, філія Національної академії внутрішніх справ, Духовно-катехитичний інститут греко-католицької церкви. Популярністю у відвідувачів користуються краєзнавчий та художній музеї, музей О.Довбуша, музей визвольних змагань Прикарпатського краю.

Важливим культурним і духовним осередком краю було і залишається місто Коломия, третє за населенням після Івано-Франківська і Калуша. Населення міста й околиць створило немало перлин духовної та матеріальної культури. Згадаймо, хоча б, славнозвісні коломийки! В стінах місцевої гімназії виховувались такі визначні діячі України як В.Стефаник, Марко Черемшина, Лесь Мартович, М.Павлик, Мирослав Ірчан, С.Мельничук. Скарбницею народних промислів є Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Є.Кобринського, що діє від 1935 року.

Етнографічне населення Івано-Франківщини поділяється на Опілля, Покуття, Бойківщину та Гуцульщину. Їх мешканці зберегли деякі відмінності в мові, одязі, культурі та побуті й уже цим привертають увагу туристів.

Тут же розвинені різні види художніх народних промислів. Під руками різьбярів, гончарів, мосяжників, ткачів народжуються мистецькі вироби, що розходяться по світу. Визнаним центром гуцульського мистецтва є Косів. І зарубіжні, і вітчизняні туристи вважають за необхідне відвідати знаменитий косівський ярмарок та придбати для себе мистецькі вироби. Унікальним навчальним закладом є Косівський коледж прикладного та декоративного мистецтва.

Внесок окремих населених пунктів в культурну скарбницю краю можна розглянути на прикладі гуцульського села Уторопи. що лежить на шляху між Коломиєю і Косовом. Це село уперше згадується в 1367 році, є найдавнішим на Гуцульщині і навіть отримало в 1524 році магдебурське право. Підставою для цього був бурхливий розвиток місцевого солеварного промислу. Мешканці Уторопів відзначились у боротьбі за волю і незалежність України. Досі тут зберігся хрест, встановлений 1849 року на честь скасування панщини. В селі народились перший літописець Гуцульщини, автор "Пам'ятників" П.Ступницький, поет, колишній політв'язень, лауреат Державної премії ім.Т.Шевченка Т.Мельничук, а також нині серед нас сущі академіки Національної академії проблем людини Василь і Петро Біленчуки, підприємець нової формації, директор холдінгової компанії "Крок" в Івано-Франківську М.Табахарнюк. Згадаймо, що в селі починала вчительську працю, написала свої перші твори письменниця Марійка Підгірянка.

Ґрунтовну монографію "Уторопи.Сторінки історії" видав наш земляк, визначний історик Прикарпаття академік В.Грабовецький. Вчений раніше детально дослідив життя та діяльність О.Довбуша і зараз працює над десятитомними "Нарисами історії Прикарпаття".

Івано-Франківщина має велику культурно-історичну спадщину. Такі давні і цінні пам'ятки як церква Пантелеймона під Галичем (XII ст.), Манявський скит (XVII ст.), дерев'яні гуцульські і бойківські храми відомі за межами країни.

Туристичні послуги надають більше 20 туристичних підприємств. Сервіс, прийнятний для західних туристів, на рівні класу "три зірки" забезпечує готель "Роксана" в Івано-Франківську, база відпочинку "Карпати" в Яремчі, пансіонат "Карпатські зорі" фірми "Спорт-тур" в Косові, профілакторій "Яремча" в Яремчі, база відпочинку "Синьогора" в с.Гута, санаторій-профілакторій "Джерело Прикарпаття" в с.Новий Мізунь.

На території Прикарпаття налічується більше 20-ти туристичних маршрутів:гірських, водних, пішохідних, велосипедних, автобусних. Найцікавішими з них є:

• гірські - на Г.Говерла і г.Піп-Іван, по Чорногірському хребту (від озера Несамовите до озера Марічейка);
• водні - по Дністровському каньйону і річках Білий і Чорний Черемош, Прут, Лімниця;
• пішохідні - по полонинах Карпат, до Манявського водоспаду;
• лижний - на г.Кукул та інші.

Туристи мають можливість покататися на гірських лижах в Яблуниці, Ворохті, Косові. На Дністрі є прекрасні місця для польотів на дельтапланах та парапланах в селах Одаїв та Ісаків Тлумацького району. В перспективі створення маршрутів для любителів подорожувати на гірських велосипедах або на гуцульських кониках.

Все більш популярним у світі нині стає сільський зелений туризм. Цей давно відомий як сільським господарям, так і відпочиваючим вид туризму, що в Галичині називався літникарством, відроджується у нас на нових засадах. Ще на початку століття в сільських садибах краю відпочивало чимало знаменитих людей. Своєрідною дачею стало гірське село Криворівня для І.Франка, М.Гушевського, М.Коцюбинського, Г.Хоткевича. Митрополит А.Шептицький приїжджав на відпочинок у с.Марківці Тисменицького району, письменник Б.Лепкий - в Черче Рогатинського району. Свої вілли мали в Яремчі оперний співак М.Голинський, письменниця І.Вільде. Сьогодні понад 100 сільських господарів готові прийняти гостей у своїх садибах.

Крім названих вище, наш край дав Україні чимало визначних людей. Івано-Франківщина є батьківщиною письменників І.Вагилевича, В.Стефаника, Марка Черемшини, мистецтвознавця С.Гординського, композиторів П.Бажанського, А.Кос-Анатольського, художників Я.Пстрака, В.Касіяна, скульпторів М.Бринського, Г.Крука.

Нині в Івано-Франківську живуть і плідно працюють знані в діяспорі письменник, лауреат Державної премії України ім.Т.Шевченка С.Пушик, історик, заслужений працівник культури України П.Арсенич. У Львові гідно представляють наш край професор, депутат Верховної ради України З.Ромовська, письменник, професор Р.Іваничук, фотохудожник, редактор журналу "Світло і тінь" В.Пилип'юк. Високо несуть звання вихідців з прикарпатського краю у Києві громадський діяч, президент УНР в екзилі до здобуття незалежності Україною М.Плав'юк, видатний поет, один із засновників Товариства української мови та Руху, депутат Верховної Ради України Д.Павличко, професор-філолог Ф.Погребенник, солістка Національної опери, народна артистка України М.Стеф'юк. Цей перелік можна продовжувати.

Надзвичайно важливу справу роблять за океаном наші земляки: редактор журналу "Гуцулія" (Чікаго) М.Домашевський та редактор журналу "Гуцульщина" (Торонто) Б.Грабовецький, знайомлячи тамтешню громаду з нашим краєм, досліджуючи історію Прикарпаття й Гуцульщини.

Класик української літератури М.Рильський, здійснивши подорож по Прикарпаттю, залишив захоплені рядки про нього у "Карпатських октавах":

Яке це слово приязне: Карпати !
Його з дитинства серцем я злюбив.
У нім і грому майського розкати,
І сиза далечінь гірських шпилів,
І співанка русявого дівчати,
І голосні трембіти пастухів,
І сум утрат, і мідний поклик слави...
На цім дозвольте закінчить октави.

Закінчуємо свій опис і ми. Тут згадаємо ще, що нами розроблений пакет документів про створення спеціальної туристсько-рекреаційної зони "Яремче", який перебуває на завершальному етапі розгляду в уряді України. В зоні передбачені пільгові умови для підприємництва, і ми розраховуємо на приплив інвестицій, внутрішніх і зарубіжних.

То ж запрошуємо до знайомства з краєм чарівної природи і щирих привітних людей, які з радістю приймуть на своїй землі кожного, хто захоче ближче пізнати цей незвіданий досі куточок - Прикарпаття.

Михайло Вишиванюк,

голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ

Проїзд до Івано-Франківська

Проїзд від Львова (135 км) пасажирським поїздом (3 год.), рейсовим автобусом (3,5 год.), автомобілем (2,5 год.).

Івано-Франківський аеропорт спроможний приймати і відправляти літаки усіх типів. Він уже приймав "Боїнги" з Нью-Йорка і Манчестера. Однак тепер ці польоти призупинені і ведуться підготовчі роботи для відновлення далеких міжнародних рейсів.

Найбільші туристичні підприємства

1. Спільне підприємство "Аускопрут" (М.Івано-Франківськ, вул.Грюнвальдська, 7-9). Генеральний директор Попадюк А.В., тел.(03422) 5-91-14, 2-24-26. Проживання в готелі "Роксана"***. Харчування в ресторані. Вартість 10-денного відпочинку 900 дол. (при 3-разовому харчуванні) або 750 дол. (сніданок).
2. Акціонерне товариство "Надія" (М.Івано-Франківськ, вул.Незалежності, 40). Генеральний директор Бойко М.О., тел. (03422) 2-38-00, 3-10-99. Проживання в готелі "Україна". Харчування в ресторані. Вартість 10-денного відпочинку 380 дол. (при 3-разовому харчуванні) або 250 дол. (сніданок).
3. Обласне підприємство "Івано-Франківськтурист" (М.Івано-Франківськ, вул.Гетьмана Мазепи, 135). Генеральний директор Павлик В.О., тел. (03422) 2-57-10,3-10-05.

У вартість обслуговування входять проживання, харчування, екскурсії. Гіди володіють англійською, німецькою, французькою мовами. За окрему плату може бути організований трансфер зі Львова до Івано-Франківська, користування гірськолижним спорядженням в зимову пору, полювання на ведмедя, кабана, козулю.

Українська банерна мережа